вгору
неділя
14 серпня

"Може бути причина, чому такі війни забирають роки, а не місяці." Західні медіа про Україну

27.07.2022 11:07

IBLOCK_TYPE_ID = articles; ID = 642796

Німеччина, нарешті, поставила Україні партію довгоочікуваних танків. І наразила себе на нову хвилю критики.

Кількома днями раніше у німецькій Frankfurter Allgemeine Zeitung  зазначали, що "федеральний уряд перейшов до того, щоб постачати важке озброєння самостійно. Утім, видається, це має служити переважно політичному самозахисту: тому що за п'ять місяців від російського нападу на Україну найсильніша економіка західного континенту позбавилася тільки семи самохідних артилерійських установок. І навіть це супроводжувалося наріканнями міністерки, що вони скоро досягнуть межі можливого."

"Про вагомість поставок німецьких артилерійських установок можна сказати так: Україна мала на початку приблизно 200 таких систем озброєння і приблизно стільки ж багатоствольних реактивних систем залпового вогню, - продовжували в FAZ. - Росія, за західними оцінками, використовувала на місцях боїв близько 1300 самохідних артилерійських установок і до того приблизно стільки ж багатоствольних реактивних систем залпового вогню."

Тепер, у дуже різкій редакційній колонці, висловився The Wall Street Journal. "Гепард - це найшвидша тварина в світі, вона може розвивати швидкість до 70 миль на годину, - починалася вона. - Якби німецькі протиповітряні танки "Гепард" переміщувалися в такому темпі, вони б завершили подорож в Україну у 1100 миль приблизно за 16 годин. Натомість першим трьом "Гепардам" знадобилося три місяці, щоб прибути в Україну цього понеділка, після того як у квітні Берлін повідомив, що відправить їх."

"Яка ганьба для канцлера Німеччини Олафа Шольца на світовій арені і який політичний конфуз удома, - написали в WSJ. - Навіть повідомлення Берліна про цю військову допомогу надійшло по двох місяцях після вторгнення Володимира Путіна в Україну. Головна стратегія Шольца, якщо це вона, - затримати танки та інше важке озброєння, ймовірно, в надії, що врегулювання шляхом переговорів коли-небудь зробить їх неактуальними. Роздратованих українців, німців і союзників в НАТО частували низкою виправдань сповільнення від німецького уряду Берлін був занепокоєний тим, що у Німеччини немає обладнання, щоб відправити, без зменшення його власної воєнної готовності, або що українці не знатимуть, як використовувати німецьке озброєння, або навіть що надання важкого озброєння спровокувало б російський ядерний напад. Ніщо з цього не стримало від відправки зброї інших, в тому числі більш вразливих Польщу і країни Балтики."

В американському виданні нагадали, що вагання канцлера Німеччини обурювали навіть його союзників по коаліції. Підсумовуючи, The Wall Street Journal зазначив, що "перша реакція Шольца на вторгнення в Україну була цілком правильна. У лютому він сказав, що Європа під загрозою і Німеччина має переозброїтися, щоб допомогти союзникам і стримати Владіміра Путіна. Проте важко відокремити це проголошене рішення від його остраху щодо військової допомоги Україні. Союзники і Кремль уважно спостерігають за діями Берліна, і репутації Шольца допоможе, якщо "Гепарди" з наступної партії рухатимуться не як черепахи."

"Логістичний жах для українських сил"

З тим озброєнням від союзників, яке Україна вже має, виникає, однак, очевидна велика проблема. "Більш сучасне і ефективне західне озброєння, особливо артилерія дальньої дії, вже задіяне в бою. Воно вже змінює справу, роблячи можливими точні українські удари по важливих складах боєприпасів, протиповітряній інфраструктурі і командних центрах глибоко в тилу, що зриває російський наступ. Проте абсорбувати це нове обладнання, що надходить крихтами з різних західних країн, в українську армію виявляється серйозним випробуванням. “Поточний підхід, коли кожна країна дає поступово по одній артилерійській батареї, швидко перетворюється на логістичний жах для українських сил, коли кожна батарея вимагає окремого навчання, ремонту і системи постачання,” - відзначив раніше цього місяця Royal United Services Institute, лондонський аналітичний центр, що профілюється на питаннях оборони і безпеки," - говорилося в іншому тексті The Wall Street Journal.

У виданні вточнили, що "західна артилерія, яку взяла на озброєння українська армія, включає буксирувальні артилерійські установки M777 з США, Австралії і Канади, самохідні артилерійські установки на зразок Caesar з Франції і Panzerhaubitze 2000, або PzH 2000, з Німеччини - а також американські M109 і AHS Krab з Польщі. “Жодна з цих систем не має багато спільного з іншими… Боєприпаси мають бути взаємозамінними і так далі. Але це не той випадок,” - сказав Джек Ветлінг, співавтор звіту, який частково грунтується на інтерв’ю з українськими чиновниками зі сфери оборони і розвідки."

"Деякі є системами 39 калібру, деякі - 52, що дає їм різний діапазон. Вони мають різні деталі і вимоги до ремонту, різні механізми зарядки і вимагають різного живлення. Вони можуть використовувати свої власні запатентовані комп’ютери, що ставить питання про передачу даних, а деякі мають запатентовані двигуни… Оскільки деякі з цих систем надані в малих кількостях, немає достатньо одиниць для їх переміщення на фронт і з фронту на ремонт, а тому, якщо вони зламаються, їх треба виводити. Численні артилерійські одиниці з різними якостями також створюють виклики для систем керування зброєю і бойових командирів," - перелічив WSJ проблеми, з якими стикається або скоро стикнеться українська армія.

"Це армія, яку потрібно укомплектувати з нуля"

Про іще одну написав The Guardian: армія потребує набагато більше людей, ніж має зараз. "Країна почала воювати з 125-тисячною армією плюс сотнею тисяч нацгвардійців і прикордонників, за даними International Institute for Strategic Studies (IISS), але стверджує, що набере 700-тисячну армію плюс 300 тисяч воєнізованих підрозділів. Проте якщо вона зможе зібрати стільки озброєних людей, ключове питання - їх бойова спроможність. Тримісячні бої на Донбасі вже коштували захисникам багатьох жертв, коли Росія змінила тактику на артилерійські бомбардування. Обговорювалися різні цифри, проте джерела в українській військовій розвідці повідомили нещодавно експертам з аналітичного центру Rusi, що в середньому вбивали по сотні в день. Якщо додати 300 або 400 поранених в день, кількість жертв може досягти 15 тисяч на місяць - ймовірно, від 35 до 40 тисяч всього. Багато з цих жертв належали до найбільш досвідчених військових України," - говорилося в статті британського видання.

"Потреба збільшити сили, що воюють, цілком визнається Україною і її західними прибічниками. Британія почала тренувати українських новобранців: 600 на даний час проходять базову підготовку у Великобританії і є можливість підготувати ще 2400 за один раз і 10 тисяч кожні 120 днів, припускають урядові розрахунки у відповідь на обіцянку, яку дав прем’єр-міністр, що йде, Борис Джонсон," - розповіли в The Guardian.

У тексті також зазначалося, що "деякі з українських рекрутів, у віці від 18 до 60, - це люди, які ніколи не стріляли. Це армія, яку потрібно укомплектувати з нуля… Така військова підготовка очевидно надважлива для українців, проте успішний контрнаступ потребуватиме більшого: стратегічного використання комбінації зброї, здатності концентрувати сили на обраному полі бою як мінімум три до одного або, в ідеалі, більше (Росія, як вважається, спромоглася сконцентрувати на Донбасі сім до одного) і передового західного озброєння."

"Бен Баррі, спеціаліст з наземних бойових дій в IISS, сказав: "Якщо російський наступ на Донбасі досягне кульмінації, тиск на українців задля початку крупної контратаки буде зростати. Проте чим більше вони готуються, нарощують навички і запаси, тим більше шансів на успіх." Провал, напроти, може стати для Києва політичною катастрофою. Баррі наголошує на Операції "Шторм", остаточному переможному наступі в хорватській війні проти сербських сепаратистів у 1990-і. Атака в серпні 1995 года була результатом кількох років планування, коли хорватів готували воєнні консультанти США, і вона завершила більш ніж трирічний глухий кут. "Може бути причина, чому такі війни забирають роки, а не місяці," - зазначив Баррі," якого процитував The Guardian.

"Росія активізує свої атаки на найбільш вразливі ділянки"

Що може чекати на Україну протягом цих років? Ймовірно, так далеко тут сьогодні не вдивляються. Завдання - пережити зиму. Для України воно важче, ніж для стривожених недопоставками російського газу країн ЄС.

"Хоча до зими все ще кілька місяців, не зовсім ясно, скільки енергії буде потрібно або скільки буде поставлено. Частина країни залишається під окупацією. Інша під огнем. Третина джерел постачання вугілля недоступна. Видобування газу впало до приблизно 5-10 відсотків, але майже все воно розташоване близько до ліній фронту. Прийнято вважати, що Росія активізує свої атаки на найбільш вразливі ділянки: компресорні станції, електростанції, підстанції. З якихось причин вона досі зазвичай не цілилася по такій інфраструктурі. Найбільш вразливі частини цієї системи були скоро захищені новими системами протиповітряної оборони, проте навіть якщо ракети з Росії будуть перехоплені, шрапнель, що падатиме, небезпечна," - свідчить The Economist.

У британському виданні навели приклад Охтирки в Сумській області, де Росія обстрілами зруйнувала електростанцію. Як розповіли в The Economist, "в Охтирці “Нафтогаз” намагається упевнитися, що у місцевих є низка варіантів. Під Харковом виготовили новий газовий котел. Але головна надія - що місцеву потребу в електроенергії задовольнить новий котел на біомасі. Дерев’яні палети, які він спалює, спочатку поступлять звідкись з Європи, але зрештою будуть виготовлятися з місцевої сировини. Якщо Охтирка зможе пройти через зиму, що наступає, це покаже, як зробити виробництво енергії по всій країні більш децентралізованим, дешевим і відновлюваним."

Поля горять

А вже зараз українцям потрібно зберегти цьогорічний врожай, і для деяких рахунок йде на дні, якщо не на години. Про це розповів The Washington Post . "Поля горять," - кричав фермер у паніці, - починався репортаж американського видання з Миколаївщини. - Він був усього за два дні до початку жнив, але російський обстріл відбувся швидше - всупереч помірній віддаленості його ферми від південного фронту України. В лічені хвилини полум'я поставило під загрозу все, що залишилося від цьогорічного врожаю зерна. "Те поле горіло. Те горить. Там горить," - сказав він, назвавши тільки своє ім'я, Віктор, ходячи вперед і назад клаптиком випаленої землі. Він вказав на сусідні ділянки пшениці, в той час як здалеку доносилося гуркотіння артилерійських пострілів. На горизонті піднімалися ще два завитки диму."

"Російські обстріли стають все більш хаотичними і неприцільними в той час, як українські сили посилюють свої позиції і готуються до ймовірного контрнаступу, - говорилося в тексті The Washington Post. - Фермери і українські солдати на цій території кожного дня повідомляють про нові пожежі, які продовжують руйнувати поля і фермерське обладнання. Двоє українських бійців, що базуються в Первомайському, в суботу говорили про додаткову небезпеку, яперед якою ставить висушені сонцем фермерські поля підвищене використання касетних бомб і вибухівки. Ці чоловіки були частиною 63-ї механізованої бригади української армії - єдиної присутності, яка залишилася, щоб гасити пожежі, до яких вони призводять. Люди, які колись жили в цьому селі, давно втекли. "Нам потрібно зберегти зерно: між обстрілами наші хлопці бігають, щоб гасити пожежі," - сказав Вадим Чорній, заступник командира бригади, чиї бійці воюють на цій території з початку війни, з кінця лютого. Він побоюється, що росіяни змінили тактику і навмисне стріляють по фермах, щоб деморалізувати решту населення регіону і створити штучний голод задля примушення України до капітуляції."

"Обстріли також зруйнували критичну сільськогосподарську інфраструктуру, пов'язану зі жнивами, - свідчив автор тексту. - Пошкоджені мости і вкриті кратерами дороги роблять неможливим вивіз зерна, в той час як залізничні лінії, які зазвичай використовуються для вивозу, припинили працювати. В найближчому селі Засілля нещодавні бої спустошили великий млин і зерновий елеватор, які використовували фермери з усього регіону. Силосний корпус елеватора, в якому раніше зберігалося до 30 тисяч тон зерна, перетворився на тліючий попіл. Всередині складської території, по якій наприкінці минулого тижня ще цілилася російська армія, золота пшениця стікалася в розпалені червоні жарини, які залишилися від того, що було насипом пшениці у 20 футів заввишки. На фермерському складі за менш ніж дві милі від російських військових позицій вибух пошматував три крупних трактори і пошкодив півдесятка зернових вагонів. Шрапнель попатрала дах силосховища розміром з футбольне поле. Поруч фермер орав маленьке поле, спалене днем раніше - у ледь ста ярдах від двох обгорілих танків, майже схованих за купами сіна."

"Нечислені фермери регіону, яких оминули обстріли і пожежі, все ще борються з іншими небезпеками, - зазначили також у The Washington Post. - Касетні бомби, які використовують обидві сторони конфлікта, поширюють вибухові снаряди, які важко помітити з середини великих комбайнів, що прорізаються крізь пшеницю висотою до коліна. Кілька фермерів вже загинули, натрапивши на нерозірвані бомби. “Звичайно, це стресово, - сказав 60-річний Сергій Фомін, зробивши коротку зупинку під час збирання зерна комбайном на одному з полів Віктора. - Нам потрібно це зробити. Зібрати врожай - це зараз найважливіше.” Фомін - фермер з сусіднього села, він залишив свій дім до того, як зібрати хоч єдине зерня зі свого власного поля. Зараз він - частина бригади з трьох чоловіків, які допомагають Віктору. Це було скоро попівдні, коли масивна машина, за кермом якої він був, просувалася вперед. Близько за нею слідував фургон, який збирав суміш зерна і попелу. Бригада сподівається закінчити це поле найближчими днями - якщо вогонь і бої не зупинять їх раніше. Проте при складах, що вже майже заповнені зерном, фермери як Віктор не певні, що наступить для їх зерна потому. “Я не знаю, що з ним робити,” - сказав Віктор."

"Вони не віритимуть вам і чекатимуть на можливість помститися"

В окупації час не летить, а, навпаки,тягнеться дуже повільно. Українська сторона повідомляє про просування на півдні і наміри скоро звільнити окуповані Херсонщину і Запоріжжя. Російська ж сторона докладає всіх зусиль, щоб їх поглинути. The Washington Post  розповів про нові освітні стандарти, які будуть нав'язувати дітям там, а також на окупованих територіях Луганщини і Донеччини, спеціально для цього запрошені російські вчителі.

Як з'ясувала кореспондентка американського видання, "деяким вчителям в Чувашиї, республіці в приблизно 400 милях на схід від Москви, ця пропозиція видалася спокусливою. Середня місячна зарплата в регіоні - близько $550, а обіцяна зарплата, про яку написав директор школи в чуваському вчительському чаті, була понад $2900 на місяць."

"Москва докладає в окупованих регіонах великих русифікаційних зусиль - таких, які розраховані, ймовірно, на придушення розуміння історії, національності українців і навіть їх мови, - зазначила вона. - Зосередженість на тому, чому навчаються діти, - це ключова стратегія. Українська освіта "має бути виправлена", сказав міністр освіти Росії Сєрґєй Кравцов 28 червня на зустрічі з партією "Єдина Росія" президента Владіміра Путіна."

"Але зусилля Кремля поширюються далеко за межі шкіл, - йшлося далі в тексті The Washington Post. - Він вже заблокував українську мобільну мережу і медіа на територіях, які він контролює, в той же час транслюючи російську державну пропаганду про "денацифікацію" ним країни. Він позносив українські стели з назвами міст і замінив їх на російські. І, за указом Путіна, Москва намагається домогтися, щоб українці по всій країні зголошувалися на отримання російських паспортів."

За даними авторки тексту, "близько 250 вчителів, включаючи 57 з республіки Дагестан на півдні Росії, зголосилися їхати в Україну, згідно зі списком на сайті Міністерства освіти Дагестану, якого більше не видно. Їх напрямки включають підтримувані Москвою сепаратистські луганський і донецький регіони, Запорізьку і Херсонську області."

"Ці спроби відбуваються в умовах крупної ревізії російської власної системи освіти, яку спонукали переважно заклики високопоставлених чиновників зі сфери безпеки до шкіл виховати нове "патріотичне" покоління, - пояснила вона. - Підручники з історії будуть переглянуті, щоб відобразити точку зору Путіна, що Україна ніколи не була справжньою державою. Починаючи з вересня, російські вчителі мають проводити нові заняття під назвою "Розмови про важливі речі". Вони мають слідувати урядовим інструкціям про те, що дітям варто вивчити про війну в Україні и поточні події - цей підхід нагадує заняття з "політінформації" радянських часів. Якщо заняття слідуватимуть директивам Путіна, вони відобразять його брехливі твердження, що Україна здійснює "геноцид" або що її уряд складається з "нацистів", які прагнуть напасти на Росію.

На думку кореспондентки The Washington Post, "русифікація Москвою тих територій, які вона окуповує в Україні, тривожно відлунює радянською сталінською епохою, коли мільйони людей з анексованих або поневолених регіонів були депортовані до Сибіру або Центральної Азії. Російські робітники були направлені, щоб заселити і асимілювати багато територій. Балтійські країни і країни Центральної Азії як Казахстан досі мають значну кількість етнічних росіян, що є часто джерелом напруженості в умовах частих обітниць Москви "захистити" всіх російськомовних."

"Одна вчителька з Санкт-Петербургу на ім'я Лариса, яка проти війни, вважає, що поїхати навчати в Україну було б аморально, тому що мільйони людей там вбиті або переміщені через російські напади. "На жаль, будуть вчителі, які поїдуть в Україну, щоб заробити ті кляті гроші, - сказала Лариса, яку The Post називає тільки по імені через острах, що її заарештують або ув'язнять. - Я не знаю, як вони дивитимуться в дзеркало."

"Лариса вважає, що найважче завдання мають вчителі історії: змінити погляди українських учнів на минуле їх країни, щоб відповідати вимогам російського уряду. "Не думаю, що це буде успішно, - сказала вона. - Ті, хто зплежать від вас, під загрозою бути вбитими або покараними, можуть робити вигляд, що вірять вам. Але в глибині їх сердець вони не віритимуть вам і чекатимуть на можливість помститися," - процитували в американському виданні.

Огляд підготувала Софія Петровська, "ОстроВ"




Новини партнерів