вгору
понеділок
5 грудня

Житло для переселенців: від черг у модульні містечка до пільгових кредитів

18.11.2022 11:28

IBLOCK_TYPE_ID = articles; ID = 652387
Війна позбавила багатьох українців даху над головою. Хтось був змушений евакуюватись із зони бойових дій, чиєсь житло зруйнували російські ракети.

За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, лише за півроку повномасштабної війни понад 3,5 мільйони людей втратили власне житло.

Далеко не всі мають можливість орендувати новий будинок, або виїхати за кордон (хоч і тимчасово), тому постало питання про допомогу з боку держави.

За час повномасштабної війни Офіс президента презентував не одну програму будівництва нового житла для внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, у липні 2022 року заступник голови ВП Кирило Тимошенко представив проект, згідно з яким у 17 регіонах України та Києві за півроку планували збудувати 36 тисяч квартир для ВПО. Але досі нічого не відомо про реалізацію цієї програми. Проблеми переселенців із житлом в основному вирішують волонтери, місцева влада та міжнародні партнери і організації.

"ОстроВ" розбирався, наскільки просто знайти дах над головою переселенцям і тим, хто втратив житло в результаті бойових дій.


Проблеми із житлом

Галина все життя прожила в Ірпені (Київська область), син помер кілька років тому. Під час активних бойових дій її будинок був сильно пошкоджений, дах довелось повністю демонтувати. У будинку немає ані води, ані газу, ані електроенергії. За її словами, місцева влада ще в червні обстежила її будинок, виписала акт про те, що житло потребує реконструкції і сказали чекати на допомогу. Декілька місяців жінка змушена була жити на вулиці – у дворі свого будинку.

Через якийсь час волонтери допомогли їй герметизувати дах поліетиленом, але це не зробило будинок придатним для життя. Місцеві жителі вирішили допомогти жінці та звернулися до керівництва Ірпінського модульного містечка, щоб тимчасово поселити Галину туди. Однак там не було місць.

"Там чемно записали Галину до списку, але дали зрозуміти, що черга на поселення дуже велика, і виселятися поки що ніхто не планує. Тож шансів туди заселитися практично немає", - розповіла "ОстроВу" мешканка Ірпеня Світлана, яка допомагала Галині знайти житло.

Журналіст "ОстроВа" звернувся на гарячу лінію місцевої адміністрації, щоб з'ясувати, що робити мешканцям Ірпеня, які втратили житло і яким нема де жити.

"На жаль, у нас зараз велика черга на поселення до місць компактного проживання. Ми запишемо ваші дані і поставимо в чергу. Як тільки щось звільниться – ми дамо вам знати", - відповіли там.

Наразі місцеві жителі та волонтери самотужки допомагають Галині утеплити житло на зиму, але жінка все ще сподівається, що зможе перезимувати у більш придатних для життя умовах. І це далеко не поодинокий випадок в Ірпені, стверджують місцеві жителі.

"Це лише одна історія з десятків чи навіть сотень. Просто не всі, як Галина, живуть на дворі, багато хто виїжджає. Далеко не всі забезпечуються житлом. Навіть школи та спортзали не виділяються. Напевно, це шкодитиме нескінченним міжнародним делегаціям, які потоками їдуть в Ірпінь, фотографуються на тлі зруйнованих будинків і їдуть. А ми тут далі живемо, майже нічого не ремонтується. Таке враження, що тут спеціально тримають декорації війни. А тут живуть люди, попереду зима. У моєму багатоквартирному будинку, наприклад, місцева влада вже кілька місяців не може поміняти вікна на загальному майданчику, хоча вже кілька разів приїжджали якісь комісії, робили виміри, обіцяли, казали, що гроші виділені... Діру в даху ми зашпаровували своїми силами, скидалися із сусідами по 1000 грн , наймали бригаду. І так живе все місто", - розповіла "ОстроВу" місцева мешканка Світлана.

У середині листопада стало відомо, що в Ірпені розпочали будівництво нового – найбільшого модульного містечка в Україні. Планується, що там матимуть змогу проживати близько 300 сімей.

"Фінляндія надала 12 таунхаусів по 3 квартири в кожному, а це 36 квартир. Польща забезпечує будівництво нашим громадянам 240 квартир. Загалом у модульному містечку на "Ластівці" буде 276 квартир для ірпенчан, які втратили своє житло внаслідок російської агресії. Це найбільший проект в Україні із забезпечення соціальним житлом постраждалих громадян", - заявив мер міста Олександр Маркушин.

Подібне житло настільки популярне, що в Україні за підтримки Польщі до кінця року збудують ще 13 модульних містечок для 5 тисяч тимчасово переміщених осіб.

Загалом в Україні облаштовано вже 11 модульних містечок для понад 3500 осіб. Їх розмістили у населених пунктах Київської (Ірпінь, Буча, Бородянка, Макарів) та Чернігівської областей, а також у Львові. Ще чотири містечка – на фінальному етапі облаштування.

З питань розміщення у модульних містечках варто звертатися до місцевої влади. Саме вони займаються розселенням та формуванням фонду житла для переселенців. Принаймні про це йдеться у постанові Кабінету міністрів №495 "Деякі заходи щодо формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб".

Водночас Українська Гельсінська спілка з прав людини зазначає, що незважаючи на цю постанову, практичного механізму її реалізації немає.

"У нормативному полі є 495 постанова, яка досить цікава, адже там багато зобов'язань щодо розселення внутрішньо переміщених осіб покладено саме на місцеву владу, але немає практичного механізму їх реалізації. Усі розуміють, що можливостей щодо приміщень немає у малих та середніх територіальних громадах, хоча дуже багато саме до таких громад переїхали. Необхідно створювати на державному рівні програму будівництва такого житла з нуля", – вважає координатор громадської приймальної УДСПЛ м. Черкаси Тарас Щербатюк.

Юристи Української Гельсінської спілки кажуть, що в ході дослідження виявили таку тенденцію: українці не звертаються до місцевих органів щодо необхідності розселення за рахунок фондів тимчасового житла . Тому в багатьох громадах взагалі не ведеться робота щодо створення таких фондів.

Юристи зазначають, що слід звертатися до підрозділів соціального захисту та ставати в черзі на отримання житла, потрапляти до реєстрів тих, хто цього потребує, а не чекати, що проблема вирішиться сама. Місцева влада має розуміти, що справді є потреба, підтверджена документами, а не лише повідомленнями у соціальних мережах.

Ще одне потенційне джерело поповнення житлового фонду для переселенців – це бази відпочинку та готелі, які були заарештовані та передані в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Уряд планує там тимчасово поселяти внутрішньо переміщених осіб.

Ідея нового механізму полягає в тому, що поки триває розслідування кримінальних справ до остаточного рішення суду щодо того чи іншого об'єкта, який заарештований і знаходиться в розпорядженні агентства, буде оголошено конкурс на відбір керуючого таким майном, з обов'язковою умовою, що частина такого об'єкта повинна передаватися на потреби внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

“Зараз у нас є близько 80 об'єктів нерухомості, які ми можемо виставляти на конкурс з пошуку нових керуючих. кілька об'єктів нерухомості. Обов'язковою умовою таких конкурсів буде те, що новий керуючий має забезпечити передачу 10-20% від номерного фонду на потреби внутрішньо переміщених осіб", - заявив тимчасово виконуючий обов'язки Глави АРМА Дмитро Жоравович 27 жовтня.

Ще один спосіб пошуку безкоштовного чи недорого житла – це різні інтернет-ресурси, що дозволяють поділитися житлом із тим, хто втратив його через обстріл, або знайти притулок для себе.

Найпопулярніший ресурс - сайт "Прихисток", де українці пропонують безкоштовне житло для біженців по всій території України.

На ресурсі можна дізнатися, в яких регіонах є вільні місця для розміщення, прочитати подробиці про кожен варіант та зв'язатися з автором оголошення. Іноді на сайті пропонують вільні кімнати, іноді житло здається за символічну плату (наприклад, оплата комунальних послуг), іноді просять доглянути лежачих родичів тощо.

Крім того, безкоштовне житло можна знайти через ресурси:

- Онлайн-платформа "Там, де вас чекають" 

- Сайт "Допомагай" 


Компенсації

Люди, які беруть переселенців до своїх будинків, можуть отримати компенсацію від держави.

Зокрема, власники житла, які безкоштовно прихистили внутрішньо переміщених осіб, мають право оформити гарантовану державну підтримку у розмірі 900 грн на місяць (з жовтня) за кожну прийняту людину. Раніше сума компенсації складала лише 450 грн.

Підвищення суми стало можливим завдяки оновленому Меморандуму про співпрацю, який від імені уряду уклав Мінрегіон із Товариством Червоного Хреста України.

Наприклад, пенсіонерка з Донецької області Марія Сергіївна переїхала з дочкою до Києва ще у травні. Вони тоді не змогли знайти безкоштовне житло, місцева влада та волонтери обіцяли щось підшукати в області, але з того часу на зв'язок не виходили. Вони тимчасово поселилися до своїх знайомих і одразу оформили "різні переселенські виплати", у тому числі й компенсацію за житло.

"Ми прийшли до найближчого центру з надання адміністративних послуг з усім пакетом документів і нам там швидко все оформили. З того часу наші знайомі отримували щомісяця по 900 грн ., а в листопаді вже отримають 1800 грн. Нам приємно, оскільки це компенсує комунальні послуги. Ми себе не відчуваємо такими вже нахлібниками". Морально це дуже допомагає. Переселенські виплати ми також отримуємо, плюс пенсія, і я собі оформила гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування та побутової хімії. Так що нам, можна сказати, пощастило, якщо можна так висловитися. Але це все тимчасово, ми плануємо повертатися до рідного Маріуполя після завершення війни", - розповіла вона "ОстроВу".

У Мінреінтеграції зазначають, що уряд схвалив ще одну новацію: при нарахуванні субсидій згадана компенсація не обчислюватиметься як отриманий дохід .

Також розширено перелік установ, які мають право отримати компенсацію за комунальні послуги, якщо дали притулок ВПО. Таке право матимуть не лише державні та комунальні підприємства, а й юридичні особи, ФОП, релігійні організації та інші – всі, хто готовий дати притулок внутрішнім переселенцям.

Що має зробити власник житла:

1. Подати до виконавчого комітету місцевої ради, у довільній формі, безпосередньо або через ЦНАП, заяву про переселенців, які у них проживають, із зазначенням ПІБ та документів, що засвідчують їх особу.

2. Зареєструватися на сайті " Прихисток " (це може зробити і державний службовець).

Обов'язкові умови отримання компенсації:

- Відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги у власника житла,

- безкоштовне проживання для ВПО,

- власник житлового приміщення не пізніше п'яти днів з дня закінчення звітного місяця подає до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням житлового приміщення заяву за формою № 1.

Крім того, з жовтня на компенсацію також мають право ті, хто дав притулок переселенцям із Криму та Севастополя.

Заява на отримання виплат подається власником житла до Центру надання адміністративних послуг або місцевого виконавчого комітету у паперовому вигляді при безпосередньому зверненні, чи електронному вигляді - на електронну пошту, визначену місцевою владою.

Щоб оформити виплати, необхідно надати:

- паспорт власника житла;

- документи, що встановлюють право на будинок або квартиру;

- Документи, що встановлюють особу переселенців, які проживають у житлі безкоштовно;

- реквізити рахунку, на який ви бажаєте отримувати компенсацію за комунальні послуги.

У день припинення розміщення ВПО або зміни їхньої кількості власник житла повинен подати заяву з відповідною інформацією.


Пільгові кредити на житло: нововведення

У серпні 2022 року уряд після невеликої перерви розморозив програму пільгового кредитування на купівлю житла для внутрішньо переміщених осіб. Більше того, програма була розширена на ВПО, які мають житло на території громад, розташованих у районах проведення військових (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Мінреінтеграції.

Кабінет міністрів затвердив зміни до Порядку пільгового іпотечного кредитування ВПО за рахунок коштів гранту, наданих Кредитною установою на відновлення ( KfW ):

- переможці відбору одержують можливість взяти кредит на житло, яке реконструйовано не більше 35 років тому;

- переможець має право обрати житло в іншій адміністративно-територіальній одиниці, ніж та, яка зазначалася у заяві про намір отримати кредит;

- збільшено максимальний термін кредитування до 30 років (раніше було 20 років) та подвоєно нормативну площу житла на одного громадянина, яка тепер становить 52,5 кв. метрів (раніше – 21 кв.м ).

З метою зменшення фінансового навантаження на позичальника у разі зниження рівня його платоспроможності встановлено можливість здійснення реструктуризації заборгованості . Зокрема, шляхом:

- розстрочення сплати простроченої заборгованості за кредитом;

- надання позичальнику пільгового періоду, протягом якого йому відкладаються платежі щодо погашення кредиту та сплати відсотків;

- Збільшення термінів кредитування (але не більше ніж на 60 місяців).

Крім того, знищення або пошкодження житла, на яке надано кредит, якщо це сталося з 24 лютого 2022 року внаслідок військової агресії Росії, тепер є підставою для надання позичальнику кредитних канікул , протягом яких він може звільнятися від сплати основного платежу та відсотків.

Про факт пошкодження нерухомості позичальник повинен подати повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 380, через портал чи додатки "Дія" або до центру надання адміністративних послуг.

Незважаючи на війну в Україні, програма користується попитом. За словами голови "Держмолодьжитла " Сергія Кімнатного, з початку дії в Україні військового стану, було підписано понад 200 кредитних договорів із внутрішніми переселенцями на придбання власного житла.


Владислав Булатчик, "ОстроВ"