вгору
неділя
25 вересня

Сергій Гармаш: Оголошення путіним часткової мобілізації - це добре для нас і погано для росії

21.09.2022 14:41

IBLOCK_TYPE_ID = articles; ID = 647587

Увечері 19 вересня так звані «громадські палати "ЛНР" та "ДНР" закликали "глав" своїх "республік" Леоніда Пасічника та Дениса Пушиліна негайно організувати "референдум" про входження до РФ. Ватажки тут же, "на прохання громадськості" почали підготовку до "волевиявлення". Вже наступного дня як снігова куля стали з'являтися повідомлення на цю ж тему з Херсонської та Запорізької областей, а також із Держдуми РФ. Це показало скоординованість усіх цих дій з Москви.

Висвітились і мотиви, якими керувалося керівництво РФ при вступі до цієї авантюри: "Сьогодні референдум, завтра - визнання частиною РФ, післязавтра - удари по території Росії стають повноцінною війною України та НАТО з Росією, яка розв'язує Росії руки в усіх відношеннях", - заявила російська пропагандистка Маргарита Сімоньян, натякаючи на ядерну зброю.

У результаті псевдореферендуми про приєднання до РФ захоплених територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей було призначено на 23-27 вересня.

Журналіст і аналітик Сергій Гармаш в інтерв'ю "ОстроВу" розповів, чому російська влада саме зараз ухвалила рішення про проведення "референдумів", якми можуть бути наслідки цього, і чому українцям не слід боятися використання путіним ядерної зброї.

- Окупанти готуються провести референдуми щодо входження захоплених територій до РФ 23-27 вересня. Чому саме зараз?

- Я думаю, це емоційна реакція путіна на наш успішний контрнаступ у Харківській та Луганській областях (наприклад, учора було звільнено Білогорівку). А також на те приниження, яке російський диктатор відчував останнім часом на міжнародній арені. Путіна перестали чути лідери країн ОДКБ, росію відкрито витісняють із Кавказу та Середньої Азії її ж "партнери", Туреччина та Китай. Я думаю, він уперше зіткнувся з таким приниженням, як то кажуть, на всіх фронтах одразу, і це змусило його діяти емоційно, без прагматичного розрахунку.

А про те, що авантюра з референдумами досить спонтанна, говорить хоча б те, що буквально 7 вересня, коли тільки-но розпочинався український контрнаступ, генсек путінської "Єдиної Росії" Турчак вперше назвав конкретну можливу дату референдуму - 4 листопада. І, раптом, через два тижні різко оголошується про 23-27 вересня. Причому за три дні до цієї дати. Більше того, вже сьогодні, 21 вересня, я читаю, що, виявляється, запорізькими колаборантами вже створено майже 500 виборчих дільниць! І це за одну ніч!

Так форсувати події без жодної логіки може лише одна людина – це путін. І це говорить про те, що у Кремлі паніка і абсолютно неадекватна реальності оцінка ситуації.

Нині немає об'єктивних "законних", навіть із погляду російського законодавства, підстав для проведення цих «референдумів».

Як можна проводити референдум у "ДНР", якщо половина її території не контролюється "владою" цієї псевдо-республіки? У ЛНР також не вся територія знаходиться під контролем окупантів. Я вже не кажу про Херсонську та Запорізьку області, адже це повністю суперечить навіть російському закону про порядок прийняття до РФ. Там чітко прописано, що ініціювати своє включення до складу РФ може лише іноземна держава. А чи є такі держави як "Херсонська область" чи "Запорізька область"? Зрозуміло, що вони можуть проголосити їх за підсумками цих референдумів. Але референдуми фізично можуть пройти тільки на контрольованій ними території, - вони ж поквартирне голосування хочуть влаштувати, - і при цьому гауляйтери завили, що оголосять свої "держави" в адміністративних межах областей. То ж як бути з тією територією, яку вони не контролюють? ТАРС сьогодні повідомив, з посиланням на "виборчком регіону", що "учасниками референдуму в Запорізькій області стануть понад 500 тисяч". Так вибачте, але в Запорізькій області населення більше 1 млн 600 тисяч... Це ж явна, вже с самого початку, профанація та делегітимізація "референдумів" навіть у російському сприйнятті, я вже не говорю про світову спільноту. А як щодо Донецької області, де немає не лише контролю окупантів над територією, а й відбулася масова евакуація населення? Хто там голосуватиме за возз'єднання з росією?... Загалом, таке враження, що ця вистава розігрується не так для анексії, як для інших цілей.

Яких, наприклад?

– Для шантажу Заходу та тиску на Київ з метою переговорів на вигідних для себе позиціях. Путін вважає, що після того, як він оголосить ці території частиною РФ, Україна і Захід повинні злякатися війни з росією і припинити їх відвойовувати. В іншому випадку путін, нібито, може застосувати ядерну зброю.

- Ви вірите у таку загрозу?

– Ні. Я думаю, путіну відомо, що ядерна зброя є не тільки у росії... І її застосування зробить її повним ізгоєм у світі. Це чітко видно із заяв навіть Китаю та Індії, які сьогодні фактично підтримують її. До того ж, наші західні партнери неодноразово давали зрозуміти, що застосування ядерної зброї спричинить адекватну відповідь, незалежно від того, чому Росія завдасть цього удару.

Але питання не в тому, у що я вірю, а в тому, у що вірить путін. Мені здається, що він ще перебуває в полоні ілюзій, викликаних нашою кримською ганьбою 2014 року, коли ми віддали півострів без опору. Тоді всі злякалися війни з "ядерною Росією". І він вірить, що ця загроза може спрацювати й досі. Хоча це не так. Види озброєнь, які нам надаються Заходом, і наші удари по Криму та об'єктах у прикордонних областях росії, кажуть, що ця загроза вже не вплине ні на Захід, ні тим більше на Київ.

Я впевнений, що анексія окупованих територій після так званих референдумів ніяк не вплине на звільнення цих областей. На наших західних партнерів, а це, як мінімум, США і Великобританія, які вже фактично зробили ставку на послаблення РФ, ці рішення не вплинуть. Ці референдуми ніхто не визнає.

- Я думаю, що путін також це повинен розуміти…

– А я думаю, що не розуміє. Ми всі вважали, що він має розуміти масштаби наслідків повномасштабної агресії проти України та прогнозували, що РФ воюватиме, але руками "ДНР"/"ЛНР", щоб уникнути санкцій. Однак, 24 лютого показало, що він здатний приймати явно нерозважливі рішення під впливом свого, неадекватного реальності, сприйняття світу.

Більше того, цього не розуміють і багато людей у Росії та на окупованих територіях Донбасу, тому що вони теж, як і він, живуть у власному інформаційному просторі, що спотворює реальність. І у цьому різниця між нами.

Я от спостерігав, як учора ввечері всі в росії та на Донбасі нервували, чекали на звернення путіна і гадали, що ж він скаже. Це тому, що його слова матимуть прямий вплив на їхні долі. А мені його звернення було до одного місця, бо на мене рішення путіна вже ніяк не вплинуть. Він уже воює з моєю країною, мене вже може вбити або російська ракета, або російська куля, - нам він своїми рішеннями гірше вже не зробить. У нас і тих країн, які нас підтримують, вже є тільки один вихід – перемога. Ставки вже зроблено. І ці ставки вже надто великі! Тому всі його подальші рухи можуть впливати лише на життя росіян та його прихильників. Причому впливати лише однозначно негативно. Адже це в них почалася мобілізація, а не в нас. Це їхня економіка більше витрачатиме грошей на війну, а не наша. На них накладуть додаткові санкції. Вони, а не ми, після анексії українських територій офіційно увійдуть у стан війни з Україною і, де-факто, усім цивілізованим світом. І тут треба врахувати, що, концентруючись на війні з Україною, Москва послаблює себе на решті геополітичних фронтів. Наприклад, вона змушена була вивести частину десантників із Сирії; проковтнути програш Вірменії в Карабаху; терпіти принизливі заяви Китаю щодо Казахстану… Росія комплексно втрачає свій вплив у світі! І що більше вона втягується у війну, то швидше розвиватимуться і посилюватимуться ці процеси.

Тому я в цій авантюрі з референдумами бачу ознаки або остаточної атрофії мозку путіна, або якоїсь підступної гри його оточення з метою якнайшвидшого усунення його з політичної арени та підготовки вже для себе аргументів для  таємних переговорів із Заходом.

- На Ваш погляд, росіяни, які, за вашими словами, живуть у неадекватній реальності інформаційному просторі, підтримають війну з Україною?

- У відповіді на це питання потрібно враховувати два чинники. Перший - включаючи до складу РФ території, на яких ведуться бойові дії, Росія офіційно входить у повноцінну війну з Україною, з усіма наслідками: мобілізацією та військовим становищем, нехай не по всій території РФ. Але ж "спеоперація" триває вже сім місяців. І досі людей в Росії навіть за слово "війна" залучали до суду, а мобілізацію проводили тільки приховану, причому, в основному, не в руських областях, а по місцях позбавлення волі та периферійним регіонам імперії. Чому? Можливо, тому, що кремлівські стратеги знають відповідь на питання " чи хочуть рускії війни " ?

Власне, хід тієї ж прихованої мобілізації та соціологія (особливо по молоді та обох столицях РФ) показали, що - ні, не хочуть. Тобто, одна справа "повоювати" з кухлем пива перед компом, а інша справа, в окопах під обстрілами, коли це стосується тебе особисто. При чому, та ж соціологія показує, що війну підтримують переважно люди пенсійного віку, а воювати доведеться молодшим чоловікам.

Звісно, анонсовані 300 тисяч мобілізованих вони наберуть. Але якої якості буде цей особовий склад? Адже ідейні, реально мотивовані вже закінчилися . Вони ж і так могли піти воювати, їм не потрібна мобілізація. До того ж, – навіщо їх мобілізують? Потрібно розуміти, що в сучасній війні воює не піхота, а озброєння – техніка, яка доставляє, прикриває та знищує супротивника для забезпечення можливості просування піхоти. І саме з цим у росіян починаються проблеми через природне виснаження військових ресурсів. Тому ті, кого вони мобілізують, будуть просто гарматним м'ясом, таким же, яким є зараз насильницькі "мобілізовані" у так званих "ДНР", "ЛНР". Саме тому, що резерви "м'яса" закінчилися в окупованих районах Донбасу, путін і змушений був піти на часткову мобілізацію в Росії. Тобто, "друга армія в світі" обі...ралась в Україні. Інакше навіщо він йшов би на непопулярні для себе кроки в країні, яка не визнає факту війни з Україною? Мобілізація свідчить про те, що "спецоперація" йде далеко не "за планом".

Хочу резюмувати: проведення референдумів – це або несусвітня дурість, що добре для України, бо це прискорює падіння путіна та розвал РФ, або це "пастка", яку влаштувало оточення путіна , щоб усунути його від влади.

- Ви вірите, що путін може оголосити війну Україні?

- А що це змінить? Війна і так вже йде. Яка різниця, оголосить її путін офіційно чи ні? Для нас це вже не має жодного значення. Тепер від цього страждатимуть лише росіяни.

- Є така думка, що путін може приєднати "ДНР" та "ЛНР", а із Запорізькою та Херсонською областями почекати та почати торгуватися. Ви в це вірите?

- Я припускаю, що путін може приєднати "ЛНР", оскільки більша частина території (за різними оцінками 97-98%, - ред.) поки що знаходиться під контролем окупантів, і там можуть "не помітити", що "референдум" пройшов не на всієї території " республіки". Цей крок може бути спрямований суто на внутрішню аудиторію, щоб показати росіянам та окупованим українцям, що у росії є якісь перемоги.

Що ж до "ДНР", то я не розумію, як він її приєднуватиме, якщо половина території не контролюється. Таким референдумом він не тільки делегітимізує подальшу анексію, а й нівелює її цінність як аргумента на переговорах. Тому тут у мене немає впевненості у реальності анексії.

На півдні України – я можу припустити, що путін може розраховувати поторгуватися за нього, бачучи, що становище російських військ там не найкраще. І, судячи з заяв Ердогана, можливо він навіть обговорював з ним такий варіант. Ми розуміємо, яку цінність для путіна представляють Запорізька та Херсонська області — це насамперед вода та електроенергія для Криму. Він може поторгуватися і вивести звідти війська в обмін на те, щоб ми, наприклад, 50 років постачали на півострів воду та електрику. Думаю, в очах росіян такий варіант виглядав би як перемога РФ, тому він є прийнятним для путіна. Але я не думаю, що Україна зможе вдатися до такого торгу. Особливо після "референдумів". Тому навіть якщо путін і розглядає такі плани, то такий торг не спрацює і йому, зрештою, доведеться або анексувати ці території, або визнати нелегітимність референдумів. До речі, можливо, їх і проводять у такій профанованій формі, щоби потім він мав привід відмовитися їх визнати.

- Тобто, це не може бути тиском на українське керівництво, щоб сісти за стіл переговорів?

- Це може бути тиск на деяких наших західних партнерів, але не на українське керівництво. Народ України не налаштований на територіальні поступки в обмін на мир, навіть на приєднання до РФ лише "ДНР" та "ЛНР". Це чітко свідчить соціологія. Путін, звісно, може будувати такі плани, неадекватно оцінюючи ситуацію в нашій країні, але я не припускаю, що такий розрахунок може спрацювати.

- Чи може проведення референдумів змінити позицію Заходу щодо зменшення військової допомоги Україні?

- Я не думаю, що Захід зменшить допомогу, особливо Велика Британія та США. Західні країни зробили ставку на Україну, і питання вже стоїть принципово про перемогу над Росією. Це неодноразово озвучувалось західними лідерами. Я думаю, що Захід настільки втомився від неадекватності путіна, що вже хоче остаточно вирішити проблему. Тому це, навпаки, посилить допомогу Україні.

- Проведення референдумів може змінити ситуацію на полі бою?

- Не думаю. Росіяни, швидше за все, у цей період будуть зосереджені на проведенні "референдумів" та їх пропагандистському використанні, їм буде не до військової активізації. А для ЗСУ фактор "референдумів" не повинен грати жодної ролі. Це — політичний чинник. А ми в наших військових діях маємо керуватися виключно військовими чинниками. Тобто ми маємо виходити з можливостей, що виникають на полі бою, готувати ці можливості та використовувати їх для звільнення своїх територій. Незалежно від того, проходять там "референдуми" чи ні, анексовані вони, чи просто окуповані. Якщо відволікання росіян на "референдуми" відкриває для ЗСУ можливості подальшого наступу, то треба їх використовувати, ні – працюємо за своїми планами.

- Виходить, ці "референдуми" та можливі анексії не несуть серйозних загроз Україні? Ви не бачите у них "секретного геніального плану путіна"?

- Я не думаю, що варто шукати якихось прихованих "геніальних" політичних, військових чи геополітичних підкладок у цьому рішенні. Швидше за все, це звичайна дурість старіючої людини, яка живе у своєму світі та неадекватно оцінює ситуацію. І мене вже не здивує нічого, що він може зробити. Я не бачу, що іще такого може зробити путін, щоб це вплинуло на Україну більше, ніж це відбувається сьогодні. Навіть тактичний ядерний удар глобально вже нічого не змінить. У стратегічній перспективі, будь що, що може зробити путін, він робить гірше для себе і краще для України .

Владислав Булатчик, "ОстроВ"




Новини партнерів