вгору
понеділок
5 грудня

Енергетика: помста здихаючого дракона

23.11.2022 15:06

IBLOCK_TYPE_ID = articles; ID = 652775

Стратегічна галузь економіки опинилася у важкій ситуації після жовтневих ракетних атак рашистів. Проте, прорвати оборону України на енергетичному фронті путінській воєнщині не вдалося.

Після цього в листопаді були нові ракетні удари по енергетиці.

Вжито адекватних заходів, що дозволяють сподіватися, що проблеми, які виникли, в результаті будуть успішно вирішені. Але на це потрібні час і терпіння.

Голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький минулого тижня заявив, що ситуація в енергетиці зараз найсерйозніша за всю історію. Це так і є, - жодних перебільшень.

Розпис у безсиллі

Обравши мішенню ракетних ударів не військові об'єкти, а енергетичні, що забезпечують світлом, водою та теплом мирне населення – путінський режим ще раз показав свою злочинну сутність.

А заразом розписався в повному безсиллі рашистів на фронті. Подібно до того, як смертельно поранений дракон в агонії б'є хвостом, змітаючи все навколо. І це дає нам надію на наближення перемоги у війні. Але, що є - те є: у цієї перемоги висока ціна. І вона продовжує щоденно зростати.

З початку вторгнення офіс генерального прокурора зафіксував уже 126 російських атак на енергосистему України. З них 92 припали на жовтень та першу половину листопада.

Після жовтневих ударів повідомляли про пошкодження 30% енергетичної інфраструктури. Без деталей.

Проте, відомо про попадання до Ладижинської теплової електростанції (Вінницька обл.), Дністровської гідроелектростанції (Чернівецька обл.) знищення підстанцій на магістральних лініях електропередач (ЛЕП) у низці областей. Тобто, серйозно постраждали як генеруючі, так і потужності, що передають.

Після обстрілів у листопаді повідомлялося вже про втрату 50% енергетичних потужностей країни.

Результатом стали не лише віялові та екстренні відключення електроенергії (е/е), а й припинення її експорту до Євросоюзу. А це в умовах портової блокади України рашистами було важливим джерелом валютних доходів нашої економіки.

Значний приріст цього року став можливим завдяки приєднанню України (з кінця лютого) до об'єднаної європейської енергосистеми ENTSO - E .

Зараз це дозволяє отримувати е/е, що бракує, з Європи. Але можливість обмежена пропускною спроможністю на стику енергосистем України та сусідніх країн.

За словами В.Кудрицького, наприкінці жовтня ліміт імпорту е/е із ЄС становив 500 МВт. За оцінками "Укренерго", необхідно 1000-1500 МВт. Тобто, у 2-3 рази більше.

Відповідне звернення української сторони (про збільшення ліміту) було направлено до східноєвропейської регіональної групи ENTSO. Однак поки що про позитивну реакцію у відповідь не повідомлялося.

Відомо лише про рішення Євросоюзу у листопаді виділяти Україні €1,5 млрд щомісяця на відновлення пошкоджених енергооб'єктів. Воно ухвалювалося за підсумками жовтневих атак рашистів.

Після масованого удару 15 листопада єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон запевнила, що цю суму буде збільшено. Правда, не уточнивши, на скільки.

У зв'язку з цим варто нагадати, як раніше міністр фінансів Сергій Марченко зазначав, що "зобов'язання партнерів та реально виділені Україні кошти сильно відрізняються".

Поки ж, допомога європейців носить переважно гуманітарний характер. На початку листопада на прохання Єврокомісії 17 країн ЄС відправили до України 500 електрогенераторів.

Очевидно, йдеться про мобільні малопотужні агрегати, які дають змогу забезпечити безперебійне енергопостачання критичних об'єктів (наприклад, лікарень) під час аварійних відключень енергосистеми.

У свою чергу уряд Німеччини повідомив, що вже поставив до України мінімум 2430 генераторів.

Однак для відновлення зруйнованих та пошкоджених магістральних підстанцій потрібне зовсім інше обладнання.

Частково це питання має бути вирішене після націоналізації заводу "Запоріжтрансформатор", який раніше належав українсько-російському олігарху Костянтину Григоришину. Але лише частково.

Навряд чи це підприємство після тривалих простоїв здатне одразу запрацювати на повну потужність. Тому від євросоюзників потрібні трансформатори, системи автоматики, сигналізації тощо.

Про необхідність такої підтримки сказала сама єврокомісар К.Сімсон. "Ми маємо зробити все, що від нас залежить, щоб підтримати українських інженерів, які роблять все можливе, щоб відновити, якщо вони можуть, та замінити повністю зруйновані старі елементи, форми чи підстанції", - заявила вона 14 листопада.

Єврокомісар з енергетики запевнила, що перші трансформатори вже прямують до України. Однак коли вони будуть тут і в якій кількості – залишається питанням.

Наслідки та перспективи

Зупинка електроекспорту – це не єдиний наслідок варварських атак рашистів. Великі промислові підприємства за умов дефіциту е/е змушені або скорочувати виробництво, або повністю зупинятися.

Комбінат "Запоріжсталь" на початку листопада повідомив про зниження випуску продукції через обмеження подачі е/е. У тому числі з цієї причини в жовтні виплавка чавуну знизилася на 54,6% в порівнянні з жовтнем 2021 р., - До 157 тис. т. Сталева виплавка впала на 56,4%, до 121,8 тис. т.

Не кращою є ситуація і на іншому великому металургійному підприємстві, що залишилося на підконтрольній території – комбінаті "Каметсталь" (м.Каменське, Дніпропетровська обл.).

У листопаді там повідомили про експортне відвантаження доменного шлаку до Польщі. Очевидно, якщо замість сталевого прокату (або хоча б напівфабрикатів для нього) комбінат продає виробничі відходи – справи із самим виробництвом не дуже добрі.

Найбільший в Україні меткомбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" зараз працює на 20-25% від проектної потужності, – за словами його генерального директора Мауро Лонгобардо.

Ще гірше із електрометалургійними заводами. Там, де всі технології "зав'язані" на е/е.

Побузький феронікелевий комбінат 1 листопада повідомив про вимушену зупинку через пошкодження рашистськими ракетами підстанції, від якої йшло енергопостачання підприємства.

Очевидно, аналогічні рішення ухвалено адміністрацією на запорізькому та Нікопольському феросплавних заводах, заводах "Інтерпайп Сталь" (м.Дніпро) та "Дніпроспецсталь" (м.Запоріжжя).

Офіційно про їхню зупинку не повідомлялося, але це одні з найбільших промислових споживачів е/е в Україні.

З цього випливає, що спад економіки загалом та промвиробництва зокрема за підсумками 2022 р. буде набагато більшим, ніж очікувалося раніше. А навіть за попередніми оцінками Нацбанку, очікувалося, що річне падіння валового внутрішнього продукту досягне 31,5%.

Також НБУ (очевидно, на основі даних, отриманих від міністерства енергетики та самих енергокомпаній) за підсумками жовтневих ракетних атак рашистів прогнозував поновлення експорту е/е із середини 2023 р., тобто. більш ніж за півроку. Тепер, після повторних листопадових ударів, ці терміни ще більше зрушуватимуться: як мінімум на кінець 2023 р.

Реакція у відповідь

Кабмін досить оперативно відреагував на ситуацію, що склалася, скасувавши своєю постановою від 8 листопада, мито при ввезенні в Україну генераторів та іншого енергообладнання.

Його необхідно у великих кількостях і якнайшвидше доставити для ліквідації наслідків рашистського терору. Отже, рішення логічне і не вимагає особливих пояснень.

У свою чергу Верховна Рада 16 листопада ухвалила закон про захист критичної інфраструктури.

Його головна "фішка" у тому, що з цією метою буде створено спеціальне відомство (міністерство чи комітет).

Можливо, з погляду ефективного державного управління це справді необхідно. Можливо, коли ці завдання розкидані по різних відомствах – це погано.

Цікаво інше. Сам законопроект було внесено на розгляд Ради ще у вересні 2021 року, до початку повномасштабної війни. І, в принципі, нічого не заважало депутатам ухвалити його принаймні до кінця того ж року. Принаймні вже зараз був би готовий той же реєстр об'єктів критичної інфраструктури, який тепер тільки починають створювати відповідно до прийнятого документа.

Місцеві влади намагаються вирішувати проблему власними силами – наскільки це можливо.

Зокрема, львівська мерія запустила програму компенсації з місцевого бюджету 50% вартості генераторів (але не більше ніж 30 тис. грн. за 1 шт.), закуплених для своїх потреб співвласниками багатоповерхових будинків (ОСББ). Розумна ініціатива, що заслуговує на якомога ширше застосування в усіх регіонах.

Окремо треба зупинитися на холдингу ДТЕК "ефективного приватного власника" Р.Ахметова, який контролює більшість теплових електростанцій та цілу низку обленерго.

Немає сумнівів, що прості працівники компанії роблять все від них залежне для відновлення безперебійного енергопостачання населення та підприємств. Чого не скажеш про ДТЕКівських топ-менеджерів.

Раніше, наголошуючи на зусиллях і ролі залізничників в евакуації мирного населення та підприємств, створенні стратегічних запасів матеріалів та продовольства, "ОстроВ" ставив питання, що було б, якби ця держкомпанія була "прихватизованою" "ефективним приватним власником?".

Відповідь на це запитання, за аналогією, дав виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, повідомивши 31 жовтня, що в його компанії на складах закінчилися матеріали та обладнання, необхідні для ліквідації пошкоджень і руйнувань. І поскаржився на дорожнечу такого обладнання.

Як результат – у тій же Київській обл. замість планових відключень е/е місцевим жителям ДТЕК влаштував планові включення – по кілька годин на добу.

Ну а генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко взагалі порадив (пізніше ДТЕК заявив, що слова Тимченка неправильно інтерпретували – ред.) українцям на кілька місяців виїхати з України. Щоб таким чином знизити навантаження на енергосистему.

Напевно, у самого М.Тимченка та його родини є апартаменти та вілли в кількох країнах, зарплата дозволяє. Та й про проблеми із працевлаштуванням за кордоном на цей період йому теж думати не треба. Тому такий варіант здається топ-менеджеру прийнятним і для решти громадян. Питання - скільки з них мають аналогічні можливості?

Але частка раціо у цій пропозиції є. Як говориться у відомому анекдоті: відповідь неправильна, але хід ваших думок мені подобається. Як мінімум, пересічним українцям варто продумати можливість, у разі повного блекауту, виїхати в сільську місцевість, у будиночок з пічним опаленням.

Віталій Кримов, "ОстроВ"