вгору
неділя
25 вересня

Блеф та остання надія Путіна

09.09.2022 10:16

IBLOCK_TYPE_ID = articles; ID = 646566

Провал "військового вирішення українського питання" не залишає Путіну та його оточенню нічого іншого, крім сподіватися на горезвісного "генерала Мороза".

Це той самий міфічний "генерал", якому французькі війська програли у росії війну 1812 р., на думку наполеонівських істориків. У своїх роботах вони стверджували, що причиною поразки був військовий талант фельдмаршала Кутузова… а надто сувора для французів російська зима.

Більш ніж через 200 років відомі воєначальники вермахту в мемуарах також вказували, що битву під Москвою в 1941 р. вони програли не маршалу Жукову, а тому ж "генералу Морозу".

Неспроможність цих тверджень доведена численними історичними дослідженнями. Але потопаючий, як відомо, хапається і за соломинку. Нічого іншого йому не лишається.

У Кремля зараз та сама ситуація. Звідси і звернення до історичної міфології з марними спробами використати її на сучасний лад.


Газовий переляк для ЄС

Інформагентство Reuters наприкінці серпня повідомило з посиланням на джерела, близькі до російського керівництва, що надвисокими цінами на газ там сподіваються змусити європейських лідерів змусити Україну до укладання миру на умовах Москви.

Чим ближче настання холодів, тим більше у столицях країн ЄС почнуть нервувати на тлі диких газових цін, - вважають кремлівські стратеги.

Справді, європейська вартість газу вже наприкінці серпня досягла надхмарної позначки $3500/1000 м3. Про що з неприхованою зловтіхою поспішили повідомити росЗМІ.

"Це буде важка зима для європейців. Ми можемо спостерігати протести, заворушення. Деякі європейські лідери можуть двічі подумати про те, щоб продовжувати підтримувати Україну та подумають, що настав час для угоди. Ми можемо почекати", - заявив співрозмовник Reuters.

Тут є кілька важливих нюансів. Ціна $3500/1000 м3, про яку повідомили ЗМІ, – це не реальна продажна ціна газу, а котирування на лондонській ф'ючерсній біржі ICE.

Тому заголовки "Ціни газу в Європі досягли $3500" – як мінімум, некоректні. По-перше, ICЕ Future – це біржа, майданчик для фінансових спекуляцій, - це не Європа!

По-друге, що таке котирування? Це сума, яку запитує продавець (і далеко не факт, що на таку ціну знайдеться покупець). Причому в даному випадку запитує не продавець газу типу німецького концерну EON і не сам газовидобувач типу "Газпром" або Shell. Важливо розуміти, що ф'ючерсний контракт – це лише інструмент біржових спекуляцій.

Згодом цей ф'ючерс може багаторазово перепродуватись за більшу чи меншу ціну біржовими гравцями. Які на цьому перепродажі або заробляють або втрачають. Тобто, жодного відношення до реального стану справ на газовому ринку ці папери не мають.

Коли ж йдеться про контракти між реальними газотрейдерами та видобувачами (від яких залежить кінцева вартість газу для споживачів, промпідприємств та населення) – котирування в них служать лише деяким умовним орієнтиром. Простіше кажучи, за реальними газовими контрактами (особливо довгостроковими) ціна може бути в рази нижче за ф'ючерсні котирування.

Проте безумовну шкоду ринку такі спекуляції завдають. Тому ще понад рік тому китайська Національна комісія з питань реформ (вищий орган економічного управління в КНР) оголосила війну біржовим спекуляціям із цінами на залізняк. Звинувативши місцевих біржовиків у "нечесній грі" з ф'ючерсами.

При цьому було прийнято низку адміністративних рішень для недопущення подальших махінацій (запроваджено жорсткі штрафи). Очевидно, що для Єврокомісії та уряду Великобританії (яка вийшла з ЄС) настав час вивчити китайський досвід боротьби з подібними явищами.

З цього випливає, що інформаційні вкиди, що йдуть з росії, про майбутню холодну зиму для європейців – це насамперед спроби психологічного тиску. На європолітиків та європейську громадськість.

Якщо зовсім просто, - їх намагаються "взяти на переляк". Те саме можна сказати і про зниження російських газових поставок до ЄС, які фіксувалися протягом серпня (і створили благодатний ґрунт для ф'ючерсних спекулянтів).


Операція "Прикрути-2"

Раніше РФ вже вдавалася до цього методу. "Газпром" у 2018 р. обмежував постачання свого ресурсу до ЄС на 20%, намагаючись таким чином отримати необхідне для себе рішення стокгольмського арбітражу у суперечці з НАК "Нафтогаз України".

Відповіддю на ці дії була оголошена НАКом акція з побутової економії газу під назвою "Прикрути". Усі пам'ятають, чим це скінчилося. Українці взимку не змерзли, європейці також. Заводи не зупинилися без газу.

Але арбітраж "Газпрому" програв. Те саме слід очікувати і цієї зими. Якщо в деяких особливо чутливих європолітиків не здадуть нерви.

Раніше "Острів" знайомив своїх читачів з основними тезами доповіді, підготовленої експертами Єльського університету (США), однієї з найавторитетніших у світі установ у сфері економіки.

У доповіді наголошується, що у газовій сфері Росія значно більше залежить від ЄС, ніж ЄС від Росії.


З наведеної вище інфографіки випливає одне просте питання: чи готова Росія втратити 83% своїх газових доходів? Які дають половину всіх надходжень до її бюджету?

Питання риторичне, оскільки відповідь надто очевидна. В умовах жорстких міжнародних санкцій та катастрофічного погіршення в економіці через ці санкції – ні, не готова. Точно не готова.

Знову ж таки, як зазначалося в тій же доповіді, перенаправити цей ресурс із європейського на азіатський ринок "Газпром" не має змоги. І ще треба враховувати, що становище Росії на міжнародних ринках продовжує погіршуватись.

Яскравий приклад – відмова одного з лідерів китайського автопрому, концерну Chery Auto Motors від створення спільного підприємства (СП) на базі Ульянівського автозаводу. Про це наприкінці серпня повідомили РосЗМІ.

За їхніми даними, причиною відмови стали міжнародні санкції щодо УАЗу. Причому домовленості про створення були на найвищому рівні: під час особистої зустрічі В.Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна. Тільки це було на початку лютого.

А вже на початку червня УАЗ потрапив до списку санкцій Мінфіну США. І китайці зрештою вирішили не зв'язуватися з "прокаженими" – щоб не погіршувати власні автопродажі на зовнішніх ринках, включаючи американський. Який для них у рази важливіший за російський.

Також варто відзначити продовження роботи офіційного Вашингтона зі створення картелю найбільших покупців російської нафти. Сенс у тому, що його учасники купуватимуть нафту з РФ за встановленими цінами (трохи вище за собівартість її видобутку, як уточнила міністр фінансів США Джаннет Йеллен).

Тобто, продавати нафту на зовнішніх ринках росіяни зможуть. А отримувати на цьому експортні прибутки – ні. Переговори з цього питання продовжуються головним чином з Індією. Яка за умов відмови європейських компаній від російської нафти стала її головним покупцем.

Найближчим часом анонсовано візити високопосадовців із Вашингтона до Делі для обговорення умов.

Очевидно, що зговірливості індійцям має надати згортання (на фоні санкцій) співпраці глобальних нафтовидобувачів та трейдерів із Nayara Energy, другим за обсягами індійським нафтопереробним заводом.

Як стало відомо наприкінці серпня, серед тих, хто припинили постачання ресурсів для Nayara – такі гіганти, як швейцарський концерн Glencore , французький Total , норвезький Equinor та іспанський Repsol .

Тому можна з обережним оптимізмом (для України) прогнозувати, що створення антиросійського нафтокартелю може відбутися до кінця року. Це питання часу.

Якщо на тлі загрози повної втрати доходів від нафтоекспорту росіяни ще й перестануть постачати газ до ЄС – надійнішого способу самогубства для економіки РФ просто не вигадати. Тому путінському режиму зараз нічого не залишається, окрім як лякати європейців морозною зимою.


Віталій Кримов, "ОстроВ"




Новини партнерів